буркати

буркати
I -аю, -аєш, недок., перех. і без додатка, розм.
Говорити уривчасто і невиразно; бурмотати, мурмотіти.

II -аю, -аєш, недок., перех., рідко.
Те саме, що будити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "буркати" в других словарях:

  • буркати — 1 дієслово недоконаного виду бурмотати розм. буркати 2 дієслово недоконаного виду будити рідко …   Орфографічний словник української мови

  • буркати — кам, каш, Пт. Відповідати неприязно, лаяти, фукати, гніватися. Буркнув й пішов гет …   Словник лемківскої говірки

  • буркання — я, с. Дія за знач. буркати I і звуки, утворювані цією дією …   Український тлумачний словник

  • буркнути — ну, неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до буркати I …   Український тлумачний словник

  • бурмотати — бурмотіти (говорити тихо й невиразно, нерозбірливо), буркота[і]ти, бурчати, мимрити, харамаркати; мурмота[і]ти, муркота[і]ти, мурчати, буркати, буркнути, миркати, миркнути, муркати, муркнути, мугикати, мугикнути; буб(о)ніти, бубота[і]ти… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»